План статті:
- Що таке генеалогія: простою мовою
- З чого почати пошук родоводу
- Розмова з родичами: як подати запитання
- Сімейний архів: які документи шукати
- Онлайн-джерела української генеалогії
- Похід до державних архівів і запити
- Створення генеалогічного древа
- На що звертати увагу: типові помилки
1. Що таке генеалогія: простою мовою
Генеалогія — це наука про рід і походження людей. Вона допомагає відстежити, хто був вашими предками, як вони жили, де працювали, який слід залишили. Це може бути як хобі, так і серйозне дослідження — залежно від мети. Хтось шукає історію родини для особистої гордості, інші — для відновлення документів, національності, або навіть — для отримання спадщини.
2
Почніть з того, що вже є у вас під рукою: документи, старі фото, листи. Створіть список усіх родичів, яких ви знаєте, і запишіть їхні ПІБ, дати народження та смерті, місця проживання. Спочатку фіксуйте лише базову інформацію — потім деталізуєте.
Порада: створіть таблицю в Excel або Google Таблицях для зручного введення даних. Використовуйте такі стовпці: Ім’я, Прізвище, По батькові, Дата народження, Місце народження, Рід зв’язку.
3. Розмова з родичами: як подати запитання
Найцінніше джерело — живі родичі. Почніть з побалачки з бабусею або дідусем, у неформальній атмосфері. Задавайте прості і чіткі запитання: як звали їхніх батьків, де жили, кім були, чи були у війську, які сімейні історії передаються. Не забудьте записувати все!
Не всі одразу відкриті до таких розмов — тому важливо не тиснути. Поясніть, чому для вас це важливо. Можна підготувати фото, вирізки з газет чи документи, що допоможуть «розговорити» людину. Попросіть дозволу записати розмову або ведіть нотатки.
4. Сімейний архів: які документи шукати
У кожній родині є скарб — старі документи. Вони можуть зберігатися у коробках, на горищі або у шухляді бабусі.
Найцінніші документи:
- свідоцтва про народження, шлюб, смерть;
- трудові книжки, дипломи, військові квитки;
- листи, щоденники, записки;
- фото з підписами та датами;
- заповіти, купчі, довідки.
Навіть якщо документ неповний чи пошкоджений — він може дати важливу зачіпку: прізвище, місце, дата, печатка. Складайте окрему папку або цифровий архів.
5. Онлайн-джерела української генеалогії
Сьогодні є чимало цифрових архівів і сайтів, де можна шукати предків:
- FamilySearch.org — міжнародна база з оцифрованими записами, зокрема з України.
- GenealogyIndexer.org — пошук за прізвищами у довідниках, списках, книгах.
- Pra.in.ua — український проєкт з базами даних мешканців, метричними книгами, списками виборців.
- ЦДІАК (Центральний державний історичний архів України у Києві) — має власну цифрову базу.
Крім того, корисно перевіряти:
- старі списки виборців;
- переписи населення (наприклад, 1897 року);
- польські або австрійські архіви, якщо ваші предки жили на заході України.
6. Похід до державних архівів і запити
Якщо онлайн-ресурсів недостатньо — доведеться йти в архів.
Як підготуватися:
- дізнайтесь, який архів обслуговує потрібний регіон (обласний, районний);
- підготуйте чіткий письмовий запит з іменем, роком, подією;
- дізнайтесь про години роботи та вимоги (паспорт, заяви, резервування);
- беріть з собою ноутбук або фотоапарат (якщо дозволено).
В Україні працює понад 20 державних архівів. Частину документів уже оцифровано, але більшість ще потребує перегляду вживу.
7. Створення генеалогічного древа
Коли у вас накопичилося багато даних — час все систематизувати.
Варіанти створення дерева:
- MyHeritage, Ancestry — онлайн-сервіси з графікою, збереженням документів;
- FamilyEcho, Canva — безкоштовні генератори родоводу;
- GenoPro, Gramps — програми для ПК;
- ручне креслення — на ватмані або у блокноті.
Головне: позначайте, які дані підтверджені, а які — припущення. Це допоможе уникнути плутанини у майбутньому.
8. На що звертати увагу: типові помилки
- Не зберігати джерела: завжди записуйте, звідки інформація.
- Ігнорування варіантів імен: Іван може бути Ян, Йоан, Іоанн.
- Плутанина з географією: села з однаковими назвами в різних регіонах.
- Довіра усній легенді без перевірки: усе перевіряємо документально.
- Невірна хронологія: перевіряйте логіку дат.
Пошук предків — це не просто захоплення. Це спосіб дізнатися про себе, своє коріння, зберегти пам’ять для майбутніх поколінь. Почніть сьогодні — відкрийте сімейний альбом або зателефонуйте бабусі. І пам’ятайте: навіть маленький факт може відкрити двері до великої історії!
❤️ Зберігайте статтю, діліться з рідними — і нехай ваше родове дерево зростає!
